|
|
| | | |
| |
Це цікаво!
Явища, пов'язані з електрикою були замічені в древньому Китаї, Індії й древній Греції за кілька сторіч до початку нашої ери. Близько 600 року до н.е., як говорять збережені перекази, давньогрецькому філософові Фалесу Мілетському була відомо властивість янтарю, натертого об вовну, притягати легкі предмети. До речі, словом “ електрон” стародавні греки називали янтар. Від нього ж пішло й слово “електрика”. Але греки всього лише спостерігали явища електрики, але не могли їх пояснити.
Лише в 1600 році придворний лікар англійської королеви Єлизавети Вільям Гілберт за допомогою свого електроскопа довів, що здатність притягати легкі тіла має не тільки натертий янтар, але й інші мінерали: алмаз, сапфір, опал, аметист і ін. У цьому ж році він видає працю “Про магніт і магнітні тіла”, де виклав цілий звід знань про магнетизм і електрику.
В 1650 році німецький вчений і по сумісництву бургомістр Магдебурга Отто фон Геріке створює першу “електричну машину”. Вона являла собою кулю, відлиту із сірки, при обертанні й натиранні якої, притягалися й відштовхувалися легкі тіла. Пізніше його машину вдосконалили німецькі й французькі вчені.
В 1729 році англієць Стівен Грей виявив здатність деяких речовин, проводити електрику. Він, по суті, уперше ввів поняття провідників і непровідників електрики.
В 1733 році французький фізик Шарль Франсуа Дюфе виявив два види електрики:”смоляне” і “скляне”. Одне виникає в янтарі, шовку, папері; друге - у склі, дорогоцінних каменях, вовні.
В 1745 році голландський фізик і математик Лейденського університету Пітер ван Мушенбрук виявив, що скляна банка обклеєна олов'яною фольгою, здатна накопичувати електрику. Мушенбрук назвав її лейденською банкою. Це по суті був перший електричний конденсатор.
В 1747 році член Паризької Академії наук фізик Жан Антуан Нолле винайшов електроскоп – перший прилад для оцінки електричного потенціалу. Також він сформулював теорію дії електрики на живі організми й виявив властивість електрики “стікати” швидше з більше гострих тел.
В 1747-1753 р. американський вчений і державний діяч Бенджамін Франклін провів ряд досліджень і супутніх їм відкриттів. Впровадив використовуване дотепер поняття двох заряджених станів: «+» і «-». Пояснив дію лейденської банки, установивши визначальну роль діелектрика між провідними обкладками. Установив електричну природу блискавки. Запропонував ідею блискавковідводу, установивши, що металеві вістря з'єднані із землею знімають електричні заряди із заряджених тел. Висунув ідею електричного двигуна. Уперше застосував для запалювання пороху електричну іскру.
В 1785-1789 р. французький фізик Шарль Огюстен Кулон публікує ряд робіт про взаємодію електричних зарядів і магнітних полюсів. Проводить доказ розташування електричних зарядів на поверхні провідника. Вводить поняття магнітного моменту й поляризації зарядів.
В 1791 році італійським лікарем і анатомом Луіджи Гальвані було виявлено виникнення електрики при зіткненні двох різнорідних металів з живим організмом. Виявлений ним ефект лежить в основі сучасних електрокардіографів.
В 1795 році інший італійський вчений Олессандро Вольта, досліджуючи виявлений попередником ефект, довів, що електричний струм виникає між парою різнорідних металів розділених спеціальною провідною рідиною.
В 1801 році росіянин вчений Василь Володимирович Петров установив можливість практичного використання електричного струму для нагрівання провідників, спостерігав явище електричної дуги у вакуумі й різних газах. Висунув ідею використання струму для освітлення й плавки металів.
В 1820 році датський фізик Ханс Християн Ерстед встановив зв'язок між електрикою й магнетизмом, що заклало основи формування сучасної електротехніки. У цьому ж році французький фізик Андре Марі Ампер сформулював правило визначення напрямку дії електричного струму на магнітне поле. Він вперше об'єднав електрику й магнетизм і сформулював закони взаємодії електричних і магнітних полів.
В 1827 році німецький вчений Георг Симон Ом відкрив свій закон (закон Ома) – один з фундаментальних законів електрики, що встановлює залежність між силою струму й напругою.
В 1831 році англійський фізик Майкл Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції, що приводить до формування нової галузі промисловості - електротехніки.
В 1847 році німецький фізик Густав Роберт Кирхгоф сформулював закони для струмів і напруг в електричних ланцюгах.
В 1878 році вулиці Парижа освітили дугові лампи Павла Миколайовича Яблочкова. З'являються перші електростанції. Не дуже давно гадане чимсь неймовірним й фантастичним, електрика стає звичним і незамінним помічником людства.
Кінець XIX- початок XX століть був повний відкриттів пов'язаних з електрикою. Одне відкриття породжувало суцільний ланцюг відкриттів у плині декількох десятиліть. Електрика із предмета дослідження стала нарешті перетворюватися в предмет споживання. Почалося її широке впровадження в різні області виробництва. Були винайдені й створені електричні двигуни, генератори, телефон, телеграф, радіо. Починається впровадження електрики в медицину.
Пісня про електрику
(виконує Нурія Хабібулліна)
document.title="Це цікаво!";
|
|
|
|
