31 річниця Чорнобильської трагедії

31 рік тому,  26 квітна 1986 року сталася жахлива, за своїми наслідками, катастрофа - аварія на Чорнобильській атомній станції - від внутрішніх детонацій знищила 4-ий блок ЧАЕС, і радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на північну частину України, Білорусію, Прибалтику, Польщу, Швецію, Фінляндію й інші країни. З району Чорнобиля евакуйовані 175 тис. населення; кілька тижнів пізніше евакуйовані діти шкільного віку з Києва й інших населених пунктів. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви. Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі.   Всю повноту наслідків цієї страшної аварії не зможе передбачити не один вчений, весь людський біль не зможе показати не одна статистика, але щоб якомога швидше приборкати атомну енергію, що вирвалася з під контролю, щоб  зменшити дію радіації та зменшити наслідки аварії в перші години, дні і місяці тисячі людей  виборювали життя для сотень мільйонів.

Сьогодні в енергокомпанії працює  14 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.  Непрацюючих ліквідаторів, яких підтримує Товариство   - 26 чол. Енергокомпанія опікується також 13 сім’ями померлих ліквідаторів. 

 Правління ПАТ «ЕК «Житомиробленерго», на чолі з Олексієм Шекетою, підтримало ліквідаторів аварії на ЧАЕС в організації поїздки до Чорнобильської зони для вшанування загиблих героїв та тих, хто ціною здоров’я боровся з невидимим ворогом. Серед ліквідаторів, які  приймали участь у заході, були енергетики: начальник Пулинського РЕМ Літвін Олексій Миколайович та  пенсіонер Товариства Демянчук Олександр Олександрович. Було важко згадувати, важко дивитися на мертві села Житомирщини, але тоді, ніхто не вагався. Знаючи про небезпеку, кожен виконував людський обов’язок, рятуючи не тільки країну, але й світ від радіаційної загрози. Під час заходів було Олексія Літвіна було нагороджено орденом «Учаснику ліквідації. Чорнобиль». За суттєву підтримку героїв керівники ГО  Союз ліквідатори Чорнобиля» нагородили Голову Правління енергокомпанії Олексія Шекету медаллю «За заслуги».

Досі у м.Прип’ять на багатоповерхівці існує, змонтоване у далекому 80-му році, гасло: «Хай буде атом помічником, а не солдатом». У  1986 році багато пожежних, військових, будівельників, лікарів, енергетиків та людей  інших професій стали солдатами по боротьбі з атомом. Багато з них пішли у вічність, але їхній подвиг ніколи не буде забутий.