До роковин Голодомору

До роковин Голодомору газета Пулинського району "Вісті" надрукувала вірш провідного інженера зі спеціальної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту Валерія Ковальчука, який присвячений загиблим рідним. Як стверджує автор, основою для написання цього вірша стала розповідь очевидців страшної трегедії. Вірш було написано у 2017 році.

Моїм малолітнім
тітонькам та дяді
(с. Юлянівка
1932 – 1933 роки)
 
І
Вітер, … пусто …,
брудний холод.
Хати чорно-білі
(чому білі – бо білили, …
чорні – від смертей змарніли)
 
То все голод …
Нема сміху і не чути лаю.
Де ж ті кури, гуси, коні?
Чи їх повкрадали?
 
У людей голодні очі,
Ходять як ті тіні …
Та не вже немає хлібу,
І до того ж хлібу?
 
Чи за рік усе забули,
Як де працювати?
Чи пожежі все спалили?
Чи звірі поїли?
 
НІ! Не звірі з гаю їли
«Звірі» забирали!
В чорних куртках та шинелях,
З добрим перегаром …
 
ІІ
Йшла людина, похилилась
біля плетеня
Стоїть тихо, сніг сідає
На жупан, на руки …
Щось шепоче і сповзає
Очі просять їсти!
Смерть їде наїстись …
Вже лежить людина тихо,
Снігом припадає …
Чий-то родич – я не знаю
Звідки це є лихо?
 
ІІІ
Діти дивляться в вікно
та чекають батька,
Що із лісу принесе
та цей голод прожене …
 
-Боря, Боря – що ж ти робиш?
Де ж ти їх знайшов?
із щілини, під порогом
зернятка квасолі …
Вигріб та смоктав, погриз …
та ковтав …
Як же больно, та як довго
хлопчик помирав –
та квасоля, - ті зернятка –
кішечки порвали
 
IV
Пухнуть діти, пухнуть мати
Батько ледве ходить …
Є новини: – он бригада 
Хліб приїхала збирати
Хліба вже набрать не можуть
-         то беруть речами,
А це гроші за іконой …
нащо в селі гроші …
Забирали, пов΄їзджали
на добротних конях …
 
Є новини: - постанови
Із цк московської
-  щоб вони там показились
Із обкому та райкому
- щоб вони повісились!
Все ім мало, мало, мало …
Та і душу, й ту забрали б, 
Як змогли б дістати …
 
Є новини: - кожен день
Той був родич, тей знайомий
вже помер …
Людей збирають – не кормити
Не живих, а мертвих …
Кого з хати, тей з подвір’я
Хто лежить у полі
Раз на тиждень – сил не має
Знов могили рити …
Риють, риють, неглибоко …,
потім хтось підсипе
 
Боже, збав нас, захисти!
Сил нема повстати –
Хліб свій повертати
А старих й малих, живих
вже кормити НІЧИМ
V
Вітер віє над селом,
та й над Україною
Чорні коси, довгі коси
В’ються над дитиною!
 
Та біда ще дужче зводить
Бо було їх двоє
Струнки, гарні, чорнобриві
Як тії берізки …
 
Доні, доні – 
душі Ваші вже у кращим світі
Біля Борі спать положим …
Під тії берізки …
 
Рік минає, інший прийде – 
Живим дочекатись …
Дочекатись, пережити 
та й не забути …
Ні могили, ні ті душі
А ні ті страждання
 
Люди!
Люди!
Майте пам’ять – 
щоб не допустити
голод, кривду та розбрату
Майте силу –
Своє захистити
Майте віру – 
Буде краще!
Краще буде ЖИТИ!
  
В.С. Ковальчук
26.11.2017 року